|
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС14 грудня
14.12.2017 в Одеському професійному ліцеї технологій та дизайну класними керівниками спільно з викладачем фізики Тирлишкіною А.О. були проведені класні години на тему: День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС У всі часи дзвони були вісниками, вони звучали в дні свят і людських бід, коли голосу людському не під силу було викричати біль… По кому подзвін сьогодні?.. 26 квітня 1986 року о першій годині 27 хвилин зазвучав чорнобильський дзвін, його почули мешканці всієї планети. Він звучить і сьогодні. Наслідки чорнобильської катастрофи виявилися серйозними, і якщо є у нас усенародні свята, то ця дата в Україні є всенародною панахидою, що об’єднує всіх сущих одним спогадом, однією печаллю, однією надією. Чорнобиль… Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль. Вшановуємо пам'ять тих, хто віддав своє життя під час ліквідації Чорнобильської катастрофи. За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора за тривогою прибули пожежники охорони станції., очолювані начальником варти Володимиром Правиком. . Володя був наймолодшим, йому біло 24 роки. Був добрим, м’яким, любив радіосправу, фотографію, писав вірші, малював. За місяць до аварії дружина народила йому доньку. Потім прибуло підкріплення з міста Прип’яті, що очолював лейтенант Віктор Дибенко. Вступивши в полум’я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, пожежники тієї ночі, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народові України. Найпершим, у кого зупинилося на мить вибуху серце, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. За ним незабаром помер на посту його друг Володимир Миколайович Каменюк. Його, обпаленого й опроміненого, винесли на руках пожежники і поховали на першому сільському кладовищі. Валерія Івановича так і не знайшли… Четвертий блок став для нього і могилою, і пам’яттю. Можливо, на тій бетонній стіні колись напишуть, що не реактор там похований, а він, Валерій Ходемчук. Їх було 28 – пожежників Чорнобиля. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на четвертому блоці станції. Ніхто із них не здригнувся, не відступив перед обличчям неймовірної небезпеки. На підмосковному кладовищі на скромних плитах з червоними зірками довічно викарбовано імена тих хто перші собою закрили вогонь та невдовзі померли.
- Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Павлович Правик; - Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Миколайович Кібенок; - Сержант Микола Васильович Ващук; - Старший сержант Василь Іванович Ігнатенко; - Старший сержант Микола Іванович Тітенок; - Сержант Володимир Іванович Тищура; Залиште коментарії |
Пошук Наші оголошення відвідувачів Останні новини 09 березня
08 березня
05 березня
Наші друзі Статті 26 лютого
04 грудня
26 листопада
|