Факти та міфи про суїцидальну поведінку

 

На сьогодні у громадській думці існує багато міфів про самогубство, які спричиняють додаткове стражданням особам с суїцидальними думками. Мова йдеться про поширені непорозуміння, які ми можемо побачити навколо нас - у своїх друзів, родині чи в спільноті. Розглянемо їх крізь призму реальних фактів. 

 

Факт № 1 «Суїцидальні думки, це не те саме що й самогубство»

За статистикою, кожна людина протягом життя хоч раз має думки про то, щоб піїти з життя. Кожна п’ята людина має суїцидальні думки неодноразово. Але не кожна з них стає самогубцем. Тобто слід розрізняти думки та дії.

 

Факт № 2 «Кожен може стати самогубцем»

Неправда, що лише певні типи людей думають про самогубство або намагаються його зробити. Кожен може стати самогубцем незалежно від раси, соціального статусу, національності, релігії, статі, віку. Будь-яка людина, якщо вона відчує достатній внутрішній біль та безнадію, відчує розірваний зв'язок з навколишнім світом може розвинути суїцидальні думки. Ось чому важливо серйозно сприймати ці думки в інших і в собі.

 

Факт № 3 «У суїцидальної поведінки є попередні попереджувальні знаки»

Незважаючи на всі міфи у більшості людей їхні суїцидальні думки зростають поступово і мають попереджувальні знаки, такі як:

 

- зміна настрою;

 

- посилення соціальної ізоляції;

 

- людина говорити такі речі, як - «всім було б краще, якби мене не було тут», або «я хотів би просто зникнути».

 

Звичайно, ці речі можуть означати багато різних речей, але вони дійсно є ідеальними можливістю висловити стурбованість або запитати про те, що відбувається.

 

Факт № 4 «Суїцидальні люди шукають спосіб полегшити страждання»

Люди вмирають від самогубства не тому, що не хочуть жити, а тому що не можуть бачити іншого способу припинити свої страждання. Суїцидальні люди не є егоїстичними. Вони борються з нестерпним болем, який часто непомітний для оточуючих. Ці люди Вони перебувають у кризі і потребують допомоги. 

 

Розуміння того, що суїцидальне бажання - це бажання припинення болю та безнадії, а не бажання смерті, важливо, оскільки воно вказує нам напрямоку надання допомоги.

 

Факт № 5 «Суїцидальні думки інтенсивні, але короткострокові»

Суїцидальні думки не є постійними. Особливо це стосується активних суїцидальних думок, які часто тривають лише декілька хвилин, можливо, годин.

 

Для більшості людей, які їх відчули, вони виникнуть один раз або, можливо, кілька разів протягом усього життя. Переважна більшість людей з суїцидальними думками, як правило, не помирають від самогубства. Як тільки біль зникне або надія на зміни буде відновлена, суїцидальне бажання відразу згасне.

 

Людина з суїцидальними думками і спробами може прожити довге успішне життя. Але на даний момент це не відчувається таким чином для неї. Самогубству можна запобігти, підтримуючи людину саме в ці жахливі хвилини - проявивши свою турботу, підключивши людину до професійної допомоги. 

 

Факт № 6 «Запитання про суїцидальні думки може врятувати життя»

Запитуючи про думки о самогубстві ми не можемо передати їх кому-то у голову, якщо їх там раніше не було. Насправді, запитати когось про те, чи думають вони про самогубство, є однією з найбільш підтримуючих речей, які ми можете зробити. 

 

Якщо людина почала говорити про це, наша єдина допомога зараз - неупереджено слухати все, що людина має сказати. Не потрібно відмовляти людину від вбивства себе, звинувачувати чи залякувати. Насправді, такий тип порад зазвичай дає зворотні наслідки. Натомість потрібно використовувати всі навички уважного слухання, щоб зрозуміти, звідки з’явилися таки наміри у людини, і показати, що ви справді піклуєтесь про неї.

 

Після того, як людина розповила вам про свій намір потрібно зробити якісь наступний крок, але це завжди буде залежати від того, в наскільки тяжкому стані знаходиться людина та від характеру ваших стосунків з нею.

 

Наступними кроками можуть бути:

 

- перебування з людиною деякий час поряд або на зв’язку;

 

- складання плану наступних дій;

 

- супровід людини на прийом до лікаря або лікарні;

 

- звертання разом до безкоштовної гарячої лінії з запобігання суїциду – (7333);

 

- виклик екстрених служб, щоб негайно отримати їм допомогу;

 

Не можливо надати пораду щодо кожної конкретної ситуації. Але потрібно знати, що просто слухаючи та дбаючи, ви вже надаєте людині конкретну допомогу.

 

Важливо знати, що кризова лінія з запобігання самогубству (тел. 7333) працює не тільки для суїцидальної особи, але й для будь-якої людини, зацікавленній в отриманні профессійної консультаціоної допомоги з цього питання.

 

З питання надання психологічної допомоги всім учасникам освітнього процесу звертайтеся до практичного психологу ліцею за телефоном: +38 (067) 518-50-90, Олег Геннадійович.

 

Будьте здорові та бережіть свій психічний стан!